Три Принципи, що це?
Принцип Розуму
Сила життя, що лежить в основі всіх речей, не має форми, проте вона надає форму всім речам. - Сідні Бенкс
Більшість із нас згодні з тим, що ми є частиною чогось більшого. Що Всесвіт розвивається природно та розумно у нас і навколо нас. Як у природі, коли білка точно знає, де вона сховала свої жолуді, не потребуючи карти лісу, а квіти повертаються до сонця, щоб отримати якнайбільше світла. І всередині себе відчуваємо, що наше тіло без наших вказівок саме розуміє, як залікувати рану, як боротися з вірусом і як забезпечувати наше дихання. Все це знаходиться поза нашим контролем. У розумінні Трьох Прніципов ми називаємо цей універсальний інтелект «Силою Життя». І так само, як сила життя спрямовує все і діє в основі нашої фізичної системи, вона також живить і забезпечує нашу ментальну систему свіжими думками, новими ідеями, інтуїцією, здоровим глуздом, ясністю, внутрішньою мудрістю та безмежною творчістю. Дехто відчуває це як особливу присутність, коли ми повністю присутні у своєму житті, або як невимовний досвід зв'язку та причетності з іншими людьми, з тваринами та з природою.
Таким чином, сила життя - це енергія і розум у всьому житті, як у формі, так і без форми. Сила Життя, або безособовий Розум, або Мудрість, як її ще називають, постійна і ніколи не змінюється. У той час як особистий розум, з усіма нашими особистими думками постійно змінюється. Як і наведеному вище прикладі, наше сприйняття поведінки партнера постійно змінюється. Як протягом багатьох років, так і протягом дня.
Більшість із нас згодні з тим, що ми є частиною чогось більшого. Що Всесвіт розвивається природно та розумно у нас і навколо нас. Як у природі, коли білка точно знає, де вона сховала свої жолуді, не потребуючи карти лісу, а квіти повертаються до сонця, щоб отримати якнайбільше світла. І всередині себе відчуваємо, що наше тіло без наших вказівок саме розуміє, як залікувати рану, як боротися з вірусом і як забезпечувати наше дихання. Все це знаходиться поза нашим контролем. У розумінні Трьох Прніципов ми називаємо цей універсальний інтелект «Силою Життя». І так само, як сила життя спрямовує все і діє в основі нашої фізичної системи, вона також живить і забезпечує нашу ментальну систему свіжими думками, новими ідеями, інтуїцією, здоровим глуздом, ясністю, внутрішньою мудрістю та безмежною творчістю. Дехто відчуває це як особливу присутність, коли ми повністю присутні у своєму житті, або як невимовний досвід зв'язку та причетності з іншими людьми, з тваринами та з природою.
Таким чином, сила життя - це енергія і розум у всьому житті, як у формі, так і без форми. Сила Життя, або безособовий Розум, або Мудрість, як її ще називають, постійна і ніколи не змінюється. У той час як особистий розум, з усіма нашими особистими думками постійно змінюється. Як і наведеному вище прикладі, наше сприйняття поведінки партнера постійно змінюється. Як протягом багатьох років, так і протягом дня.
Принцип Свідомості
Сідомість – це дар уваги. - Сідні Бенкс
Усі люди мають свідомість. Наша свідомість це те, що дозволяє нам відчувати і переживати життя. Свідомість - це те, що оживляє наші думки за допомогою наших почуттів та емоцій.
Свідомість можна описати як нейтральний кіноекран. Всі думки, які ми цінуємо та приймаємо особисто, відтворюються на екрані свідомості, подібно до того, як фільм відтворюється на екрані в кінотеатрі. Три принципи взаємодіють, створюючи повне сприйняття уявного фільму, додаючи спеціальні ефекти з нашими емоціями та почуттями. У кіно екран ніколи не піддається дії фільму. Незалежно від того, наскільки жорсткий фільм, екран залишиться цілим, коли фільм закінчиться. Так само свідомість діє у нашому розумі. Незалежно від того, наскільки жорстокі уявні фільми прокручуються у нашому внутрішньому кінотеатрі, свідомість (те, що є ви) ніколи не страждає. Ви завжди залишаєтеся цілими і неушкодженими.
Це означає, що коли ви думаєте про пережитий досвід або про щось, що, на вашу думку, відбудеться в майбутньому, на внутрішньому екрані вашої свідомості демонструється уявний фільм. І ви одразу відчуєте те, про що думаєте. Наприклад, ви можете згадати щось чудове, що ви пережили минулого літа, і відразу відчути почуття радості і тепла у всьому тілі. А може, ви проходите повз кущ троянд, і аромат троянд раптово переносить ваші думки в сад вашої бабусі, коли ви були дитиною, і подумки ви знову там. Так само, якщо ми думаємо про щось, що, на нашу думку, має статися, ми також відчуваємо те, що ми уявляємо. Наприклад, наступного тижня у нас може бути важлива зустріч чи іспит, і коли ми думаємо про це, нас охоплює нервозність та тривога.
Все це є частиною нашої особистої свідомості. І наша особиста свідомість є частиною Універсальної Свідомості, яка є усвідомленням, що існує у всіх живих істотах. Коли наші особисті думки заспокоюються і ми прислухаємося до свого внутрішнього світу, ми виявляємо, що ми маємо внутрішню мудрість, яка завжди спрямовує нас. Ця мудрість походить від Універсальної (Вселенської) Свідомості.
Свідомість невразлива. Воно не може зламатися. Скільки б неприємних подій не сталося в житті людини, її свідомість залишається недоторканою. Свідомість подібна до неба. Крізь нього можуть пропливати хмари, часом буває погана погода, і може бути затягнуте хмарами. Але найголовніше — саме небо завжди блакитне та чисте, незалежно від погоди.
Так само влаштовано і нашу свідомість. Незалежно від того, наскільки пошкодженими ми вважаємо себе, у глибині душі ми завжди психічно здорові — відразу за межами наших думок. Ми просто не завжди можемо побачити це. Але коли ми це усвідомлюємо, наше ставлення до своїх думок змінюється. Тому що тоді ми знаємо, що нас завжди відокремлює лише одна думка від переживання внутрішнього спокою та радості.
Наша особиста свідомість змінюється. Він рухається вгору і вниз майже як ліфт. Це не те, що ми можемо контролювати. Але коли ми це зрозуміємо, то зможемо краще розуміти, коли слід прислухатися до своїх думок. І коли нам слід зупинитись? Тому що якість наших думок підвищується та знижується разом із нашим особистим рівнем свідомості.
Коли наша особиста свідомість висока, ми відчуваємо почуття любові, розуміння та присутності. У нас є ресурси та розуміння, ми можемо бачити рішення та отримувати добрі конструктивні результати. Коли рівень свідомості знижен, ми відчуваємо розпач, розчарування та безсилля — ми не бачимо рішень і можемо, наприклад, стати апатичними чи деструктивними. Коли ви знаєте, що саме так працює наша свідомість, вам стає легше відпускати думки, коли рівень свідомості низький, тому що ви знаєте, що це лише питання часу, коли ваша свідомість знову підніметься, і ви знову відчуєте себе відпочиваючим та спокійним, незалежно від того, в якій ситуації ви знаходитесь.
Маючи високу свідомість, людина здатна дивитися крізь свої негативні думки і бачити мудрість (деякі називають її здоровим глуздом або інтуїцією) у своїй власній свідомості. Мудрість — це вроджений інтелект, який завжди присутній у нас, але він може бути викривлений або заглушений нашими негативними думками. Коли свідомість зростає, а в думках настає спокій і ясність, стає легше виявити власну вроджену мудрість. Коли ви починаєте все більше і більше керуватися в житті своєю мудрістю (інтуїцією або здоровим глуздом), життя стає все кращим і кращим все частіше і частіше.
Усі люди мають свідомість. Наша свідомість це те, що дозволяє нам відчувати і переживати життя. Свідомість - це те, що оживляє наші думки за допомогою наших почуттів та емоцій.
Свідомість можна описати як нейтральний кіноекран. Всі думки, які ми цінуємо та приймаємо особисто, відтворюються на екрані свідомості, подібно до того, як фільм відтворюється на екрані в кінотеатрі. Три принципи взаємодіють, створюючи повне сприйняття уявного фільму, додаючи спеціальні ефекти з нашими емоціями та почуттями. У кіно екран ніколи не піддається дії фільму. Незалежно від того, наскільки жорсткий фільм, екран залишиться цілим, коли фільм закінчиться. Так само свідомість діє у нашому розумі. Незалежно від того, наскільки жорстокі уявні фільми прокручуються у нашому внутрішньому кінотеатрі, свідомість (те, що є ви) ніколи не страждає. Ви завжди залишаєтеся цілими і неушкодженими.
Це означає, що коли ви думаєте про пережитий досвід або про щось, що, на вашу думку, відбудеться в майбутньому, на внутрішньому екрані вашої свідомості демонструється уявний фільм. І ви одразу відчуєте те, про що думаєте. Наприклад, ви можете згадати щось чудове, що ви пережили минулого літа, і відразу відчути почуття радості і тепла у всьому тілі. А може, ви проходите повз кущ троянд, і аромат троянд раптово переносить ваші думки в сад вашої бабусі, коли ви були дитиною, і подумки ви знову там. Так само, якщо ми думаємо про щось, що, на нашу думку, має статися, ми також відчуваємо те, що ми уявляємо. Наприклад, наступного тижня у нас може бути важлива зустріч чи іспит, і коли ми думаємо про це, нас охоплює нервозність та тривога.
Все це є частиною нашої особистої свідомості. І наша особиста свідомість є частиною Універсальної Свідомості, яка є усвідомленням, що існує у всіх живих істотах. Коли наші особисті думки заспокоюються і ми прислухаємося до свого внутрішнього світу, ми виявляємо, що ми маємо внутрішню мудрість, яка завжди спрямовує нас. Ця мудрість походить від Універсальної (Вселенської) Свідомості.
Свідомість невразлива. Воно не може зламатися. Скільки б неприємних подій не сталося в житті людини, її свідомість залишається недоторканою. Свідомість подібна до неба. Крізь нього можуть пропливати хмари, часом буває погана погода, і може бути затягнуте хмарами. Але найголовніше — саме небо завжди блакитне та чисте, незалежно від погоди.
Так само влаштовано і нашу свідомість. Незалежно від того, наскільки пошкодженими ми вважаємо себе, у глибині душі ми завжди психічно здорові — відразу за межами наших думок. Ми просто не завжди можемо побачити це. Але коли ми це усвідомлюємо, наше ставлення до своїх думок змінюється. Тому що тоді ми знаємо, що нас завжди відокремлює лише одна думка від переживання внутрішнього спокою та радості.
Наша особиста свідомість змінюється. Він рухається вгору і вниз майже як ліфт. Це не те, що ми можемо контролювати. Але коли ми це зрозуміємо, то зможемо краще розуміти, коли слід прислухатися до своїх думок. І коли нам слід зупинитись? Тому що якість наших думок підвищується та знижується разом із нашим особистим рівнем свідомості.
Коли наша особиста свідомість висока, ми відчуваємо почуття любові, розуміння та присутності. У нас є ресурси та розуміння, ми можемо бачити рішення та отримувати добрі конструктивні результати. Коли рівень свідомості знижен, ми відчуваємо розпач, розчарування та безсилля — ми не бачимо рішень і можемо, наприклад, стати апатичними чи деструктивними. Коли ви знаєте, що саме так працює наша свідомість, вам стає легше відпускати думки, коли рівень свідомості низький, тому що ви знаєте, що це лише питання часу, коли ваша свідомість знову підніметься, і ви знову відчуєте себе відпочиваючим та спокійним, незалежно від того, в якій ситуації ви знаходитесь.
Маючи високу свідомість, людина здатна дивитися крізь свої негативні думки і бачити мудрість (деякі називають її здоровим глуздом або інтуїцією) у своїй власній свідомості. Мудрість — це вроджений інтелект, який завжди присутній у нас, але він може бути викривлений або заглушений нашими негативними думками. Коли свідомість зростає, а в думках настає спокій і ясність, стає легше виявити власну вроджену мудрість. Коли ви починаєте все більше і більше керуватися в житті своєю мудрістю (інтуїцією або здоровим глуздом), життя стає все кращим і кращим все частіше і частіше.
Принцип Думки
Думки не реальні. Однак саме через Думку створюється наша реальність. - Сідні Бенкс
Принцип Думки є творчою силою, яку ми використовуємо для створення всього сущого і яка допомагає нам орієнтуватися в житті. Все, що ми переживаємо, створено за допомогою Принципу Думки. Коли ми говоримо про Думку, її слід розуміти у найширшому значенні. Це не тільки всі думки та слова, які ми чуємо у своїх головах, але також і образи чи інші враження, які ми чуємо, бачимо та відчуваємо в собі. Все це творить наш життєвий досвід.
Принцип Думки це основний елемент нашої реальності. Через Думку ми сприймаємо життя. Як і в наведених вище прикладах, ви завжди переживаєте свої думки. Тому, коли ви думаєте про щось, що ви пережили, або про щось, що відбудеться в майбутньому, ви відчуваєте те саме почуття, про яке думаєте прямо зараз.
Думки завжди нейтральні та швидкоплинні за своєю природою. Це означає, що думки приходять та йдуть без нашої участі. Наше завдання не в тому, щоб змушувати погані думки зникати або утримувати хороші думки. Це відбувається саме собою. І коли ми безневинно починаємо сприймати думки та почуття серйозно та особисто, ми відразу ж сприймаємо їх як реальні. Наприклад, ми можемо раптом посеред дня несподівано відчути почуття тривоги. І нам здається, що потрібно діяти відповідно до цього почуття, щоб воно зникло. Або нам може здатися, що слід відволіктися від того, чим ми займаємося, або що потрібно зробити щось конкретне, щоб усунути почуття тривоги. Але як тільки ми виявляємо, що тривога складається з думок, а тому минає за своєю природою, і усвідомлюємо, що вона пройде сама собою, думки починають заспокоюватися. Тому ми здатні відчувати глибокий спокій та впевненість і одночасно переживати тривогу.
Таким чином, думки - це постійно поточний ресурс, який тече через нас і дає нам можливість думати про що завгодно і таким чином ставати нашою реальністю. Ми не вибираємо, які думки приходять до нас, але наші емоції діють як ідеальна система навігації, яка допомагає нам зрозуміти, коли до думок варто прислухатися. Коли думки супроводжуються почуттям напруги, це ознака того, що вони марні, тому ми можемо спокійно їх відпустити. З іншого боку, коли вони приносять почуття спокою та ясності, ми розуміємо, що варто їх послухати.
Принцип Думки є творчою силою, яку ми використовуємо для створення всього сущого і яка допомагає нам орієнтуватися в житті. Все, що ми переживаємо, створено за допомогою Принципу Думки. Коли ми говоримо про Думку, її слід розуміти у найширшому значенні. Це не тільки всі думки та слова, які ми чуємо у своїх головах, але також і образи чи інші враження, які ми чуємо, бачимо та відчуваємо в собі. Все це творить наш життєвий досвід.
Принцип Думки це основний елемент нашої реальності. Через Думку ми сприймаємо життя. Як і в наведених вище прикладах, ви завжди переживаєте свої думки. Тому, коли ви думаєте про щось, що ви пережили, або про щось, що відбудеться в майбутньому, ви відчуваєте те саме почуття, про яке думаєте прямо зараз.
Думки завжди нейтральні та швидкоплинні за своєю природою. Це означає, що думки приходять та йдуть без нашої участі. Наше завдання не в тому, щоб змушувати погані думки зникати або утримувати хороші думки. Це відбувається саме собою. І коли ми безневинно починаємо сприймати думки та почуття серйозно та особисто, ми відразу ж сприймаємо їх як реальні. Наприклад, ми можемо раптом посеред дня несподівано відчути почуття тривоги. І нам здається, що потрібно діяти відповідно до цього почуття, щоб воно зникло. Або нам може здатися, що слід відволіктися від того, чим ми займаємося, або що потрібно зробити щось конкретне, щоб усунути почуття тривоги. Але як тільки ми виявляємо, що тривога складається з думок, а тому минає за своєю природою, і усвідомлюємо, що вона пройде сама собою, думки починають заспокоюватися. Тому ми здатні відчувати глибокий спокій та впевненість і одночасно переживати тривогу.
Таким чином, думки - це постійно поточний ресурс, який тече через нас і дає нам можливість думати про що завгодно і таким чином ставати нашою реальністю. Ми не вибираємо, які думки приходять до нас, але наші емоції діють як ідеальна система навігації, яка допомагає нам зрозуміти, коли до думок варто прислухатися. Коли думки супроводжуються почуттям напруги, це ознака того, що вони марні, тому ми можемо спокійно їх відпустити. З іншого боку, коли вони приносять почуття спокою та ясності, ми розуміємо, що варто їх послухати.
